На пагорбах-останцях, на південній околиці села Багна, нещодавно відкрито ранньослов'янське, ймовірно язичницьке, кам'яне святилище з наскельними солярними знаками, яке докорінно змінює уявлення про час освоєння гірських районів. Ця надзвичайна історична знахідка – Дім Сатурна. Вік цієї давньої обсерваторії неприродного походження сягає 2000 років. І, якщо зважити на те, що будували її люди, які не могли бачити землю з висоти польоту, то масштаби просто вражають.
"Планетарій" складається з двох високих пагорбів, один з яких сучасні науковці охрестили Стеллою, що в перекладі з латини означає "зірка", а інший – Сатурном, так давні римляни називали бога світла і сонця, який відкривав небесні ворота.
Науковці стверджують, що це місце для наших предків було водночас святинею і важливим астрономічним об’єктом. Та Сатурн далеко не остання загадка "планетарію". Усі об’єкти "Вижницького планетарію", окрім культового призначення, використовувалися ще й як астрономічний годинник та засіб відліку часу. Є гірська тераса, на якій можна спостерігати світанок і захід Сонця, а 22-23 червня можна побачити, як сходить Сонце якраз над терасою і вершиною гори Сатурн.
У 2009 році була організована експедиція для дослідження історичних астрономічних об'єктів області. Попередні висновки вчених засвідчують: стародавні астрономи вміли фіксувати точки сходу Сонця у дні сонцеворотів та рівнодень, знали періоди місячних затемнень і періоди руху планет.
Ця місцина вибрана нашими предками невипадково. З її пагорбів відкривається рівний горизонт, що дозволяє фіксувати схід Сонця та появу зірок.
До речі, про обсерваторію поблизу Багни знали арабські літописці, про що свідчать тексти Х століття арабського історика Аль-Масуді.
