Увага

Небезпека у зимовий період

Зимова пора – чудовий час для відпочинку в горах, який поєднує катання на лижах та захопливі походи мальовничими гірськими маршрутами. Проте завжди варто пам’ятати, що безпека в горах залежить від багатьох чинників: належної організованості, дисципліни, дотримання елементарних правил безпеки. З настанням зими погіршуються погодні умови (знижується температура повітря, з’являються заметілі та хурделиці).

Зазвичай, зимовий період триває з грудня до березня. Оптимальні строки для зимового відпочинку залежать від кількох факторів. Це сталий сніговий покрив, надійний лід на водних просторах, відносна постійність температури повітря, відсутність різких вітрів. До та після зазначеного терміну ці показники стають мінливими, що може призвести до небезпеки під час відпочинку.

  • Навіть під час короткотривалої подорожі у зимовий період слід ретельно перевірити наявність та якість спорядження, достатню кількість питної води та харчів. Крім того, необхідно впевнитися, що похідна аптечка укомплектована усім необхідним.
  • Найважливішими елементами особистого спорядження для кожного відпочивальника є одежа, взуття і наплічник. Навіть за найкращої погоди в ньому взимку завжди повинні бути вітрозахисний костюм, запасні шапка та вовняний светр, шкарпетки та сірники (в захищеному від вологи упакованні).
  • Не можна виходити на маршрут за несприятливих погодних умов (сильний туман, вітер, хурделиця, за низьких температур), а також протягом трьох днів після великих снігопадів (понад 50 см опадів).

Зима, на жаль, це не лише довгоочікувані зимові свята та розваги, але й період, коли збільшується небезпека травмування.

Для багатьох людей вона асоціюється зі снігом, катанням та риболовлею на льоду. І саме крижані річки, озера, ставки є найбільшою спокусою і найбільшою небезпекою для прихильників прогулянок по кризі та рибалок. Пам’ятайте, перш ніж ступати на лід, потрібно переконатися у його достатній товщині. У різних місцях товщина льодового покриву може бути різною.

Безпечним вважається лід:

  • для одного пішохода – лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів;
  • для обладнання ковзанки – не менше 10-12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів);
  • масова переправа пішки може бути організована за товщини льоду не менш ніж 15 сантиметрів;
  • поблизу кущів, очерету лід може бути тонким або крихким;
  • під час руху необхідно оминати ділянки, вкриті товстим шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;
  • у місцях, де б’ють джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;
  • необхідно обережно спускатися з берега, бо лід може не щільно прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
  • необхідно взяти з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з’являється вода і лід пробивається, необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви починали рухатись. Причому, перші кроки необхідно робити, не відриваючи ступні ніг від льоду;
  • міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не можна.

За тривалого перебування в умовах низької температури є велика небезпека замерзнути, а ще гірше (коли ви заблукали), отримати обмороження. Тому слід ретельно захищати відкриті частини тіла від холоду, а також постійно стежити за появою ознак обмороження у себе і партнерів. На снігу не рекомендується перебувати без сонцезахисних окулярів, оскільки сніг, який щойно випав, відбиває більш ніж 90% сонячних променів, що, в свою чергу, шкідливо для зору. Також через це у разі сильної сонячної радіації бажано захистити відкриті ділянки тіла від опіків.

Якщо на маршруті є зупинки, під час яких вам доведеться стояти певний час на одному місці, обов’язково притупуйте ногами і плескайте в долоні. Це допоможе підтримувати у вашому тілі нормальну циркуляцію крові, а отже, і температуру тіла.

Подорожуючи пішки, по сипучому снігу йдуть, не згинаючи ноги, один за одним. Кроки мають бути недовгими. У твердому снігу сліди треба вибивати ударами підборів. На крутих схилах спуск виконують в три такти, йти потрібно слід у слід, зберігаючи сходинки.

Необхідно враховувати, що, незважаючи на близькість населених пунктів, стан групи, яка перебуває в зимову негоду на хребті, мало чим відрізняється від ситуації, коли вона перебуває за десятки кілометрів від житла, оскільки спуск буває дуже небезпечним, а умови на хребті щодо жорстокості можуть не поступатися арктичним.

Хай зимовий відпочинок принесе вам тільки задоволення та здоров’я!