Історія створення Національного природного парку "Вижницький"
Створення парку має свою довгу передісторію. Перші спроби створення в Буковинських Карпатах великої лісової природоохоронної території були ще в 1947 – 1948 роках. Потім ці спроби неодноразово активізували фахівці різних установ в 70-80-х роках минулого сторіччя, однак через територіальну неконкретику і розбіжності думок, а також спротив обласного тресту "Чернівецьліс" вони не були реалізовані.
На початку 70-х років на території, яку нині займає Національний природний парк "Вижницький", створюються перші заповідні об’єкти. 29 грудня 1972 року в межах Чернівецької області рішенням облвиконкому № 473 затверджена низка ботанічних пам’яток природи, серед яких "Яворів" (площею 85,3 га) і "Стаєчний" (25,0 га) на території Вижницького лісництва. Після внесення у 1978 році до класифікації територій та об’єктів природно-заповідного фонду України такої категорії, як заповідне урочище, рішенням облвиконкому № 198 від 30.05.1979 року частина пам’яток природи, в тому числі й "Яворів" та "Стаєчний", були переведені до категорії заповідних урочищ.
У 1983 році на території Берегометського лісництва створюється ландшафтний заказник республіканського значення "Стебник" площею 1656 га. У 1984 році в долині р. Виженка на території Вижницького лісництва за ініціативи науковців кафедри ботаніки Чернівецького університету створено ще один ландшафтний заказник республіканського значення – "Лужки" площею 964 га. Так, в середині 80-х років у регіоні була сформована мережа заповідних об’єктів, яка разом з пам’ятками природи "Німчич" (2,0 га), скеля "Протяте каміння" (2,0 га), "Печера Довбуша" (0,1 га), джерело "Лужки" (0,5 га) займала площу 2734,9 га.
Із створенням на базі численних відомчих інспекцій обласного комітету з охорони природи, наприкінці 1988 року з’явились організаційні і фінансові можливості для розвитку та конкретизації ідеї. З урахуванням аналізу ландшафтної будови, загальної екологічної і економічної ситуації та наявної інфраструктури, завідувач сектору заповідної справи облкомітету з охорони природи Коржик В.П. розробив і запропонував концепцію створення Національного природного парку "Вижницький", яка була затверджена першою "Обласною цільовою комплексною науково-практичною програмою „Екологія” на 1989 – 1995 роки".
У первісному варіанті до території Національного природного парку "Вижницький" (попервах суто робоча назва) передбачалось включити угіддя Вижницького, Берегометського та Жовтневого лісництв Берегометського лісокомбінату, частину лісів колгоспів "Україна" та "Світанок" Вижницького району, а також лісів колгоспів ім. Кірова та "Буковина" Путильського району загальною площею понад 16 тис. га, дотримуючись принципів розбудови парку за басейновим принципом. Проте в процесі оформлення документації попередніх погоджень, який за часом збігся з початком роздержавлення земель і трансформацією колгоспів в інші організаційні структури, виникли численні юридичні перепони через явне небажання низки землекористувачів та Путильської райдержадміністрації піти на передачу лісових і пасовищних угідь до складу національного парку, навіть без вилучення із постійного землекористування. Внаслідок цього реальна площа скоротилась майже до 8 тис. га в межах суто Вижницького району і без Жовтневого лісництва. Поза межами національного парку залишились такі цінні і відомі об’єкти природно-заповідного фонду та популярні туристичні об’єкти, як геологічні пам’ятки природи "Печера Довбуша" та "Протяте каміння", ландшафтний заказник "Буковинські водоспади", ботанічна пам’ятка природи "Німчич" та ще 15 перспективних для заповідання ділянок.
30 серпня 1995 року за № 810/95 нарешті вийшов Указ Президента України "Про створення національного природного парку "Вижницький" площею 7013.4 га. Протягом 1998-2007 років науковці Національного природного парку "Вижницький" здійснювали науково-організаційну роботу щодо розширення території парку. Згідно з Указом Президента від 4 вересня 2007 року №818 "Про розширення території національного природного парку "Вижницький", територія парку збільшилася на 3309,6 га. Нині його площа становить 11238 гектарів.
