Загрози

Браконьєрство

Браконьєрство (від фр. braconnage) — незаконне добування природних ресурсів.

Раніше термін «браконьєрство» стосувався тільки незаконного полювання і риболовлі, проте в даний час під браконьєрством розуміють також незаконну рубку лісу, незаконний збір рослин з Червоної книги, незаконний видобуток піску, гравію тощо.

Браконьєрство зараз карається законами більшості країн світу. В Україні це Закони: «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження». Діють і правила мисливства, рибальства та інші законодавчі й нормативні акти.

Великі копитні та хижі тварини в Україні перебувають під загрозою знищення через браконьєрство та легальне полювання. Причому найбільше потерпають популяції великих тварин: олені, зубри, вовки, карпатські ведмеді та рисі.

Від браконьєрів тварин не рятує навіть Червона книга України. Чисельність занесених до неї ведмедів за останні 10 років скоротилася в 2 рази, а зубрів — у 3,2 рази.

Бернська конвенція, яку підписала Україна, зобов'язує державу взяти під охорону, зокрема, вовка, карпатського ведмедя та лісову рись. Однак чимало норм мисливського законо­давства досі їй суперечить, а в лісових господарствах України часто завищують кількість чотириногих мешканців.

Тваринний світ, як інші види природних ресурсів потребує збалансованого і обґрунт­ованого використання, на основі проведених наукових оцінок та досліджень.

Прикладом такого використання в Україні повинні бути природно-заповідні території з найвищим статусом (природні та біосферні заповідники, національні природні парки).

Шкідники на колесах

Інколи можна побачити на території Національного природного парку "Вижницький" туристів, які полюбляють подорожувати на мотоциклах та квадроциклах.

Яка шкода від них?

• Шкідливі вихлопні викиди цього транспорту (вуглекислий газ, важкі метали, ртуть, миш'як тощо) завдають значної шкоди довкіллю.
• Вони забруднюють повітря, руйнують родючий шар грунту, знищують рідкісні рослини, мохи, ягідники, грибниці. Замість них виростають звичайні бур’яни.
• Надмірний шум зменшує апетит та час відпочинку тварин, з’являються хвилювання та неспокій, через що вони мігрують в інші, більш віддалені місця.
• У ссавців зменшується кількість молока, а отже сповільнюється приріст молодняку.
• Стає менше птахів, що гніздяться на землі та в нижньому ярусі дерев (співочий дрозд, соловей, синьошийка та інші).

Тому пересування транспортних засобів (автомобілів, снігоходів, мото- та квадроциклів, інших засобів підвищеної прохідності, важкої техніки тощо) у національних природних парках дозволено лише у випадках, коли це необхідно для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або здійснення узгодженої з адміністраціями діяльності – наприклад, виконання своїх обов’язків лісівниками чи проведення наукової діяльності. Також не дозволено проведення будь-яких ралі, перегонів і змагань. Крім того, забороняється проведення заходів із залученням звуковідтворювальної техніки.

Отож, перш ніж наважитися на таке порушення, подумайте не лише про ту шкоду, яку ви заподієте нашій унікальній природі, але й порахуйте одразу, скільки гривень з сімейного бюджету вам доведеться віддати в касу національного парку.

Бережіть природу, насолоджуйтесь її красою та не порушуйте її спокою!

Увага: амброзія полинолиста та борщівник Сосновського!

Уже кілька десятків років амброзію марно намагаються знищити на всіх континентах, так само, як і борщівник Сосновського. Проти них використовують хімічні, біологічні та механічні засоби боротьби. Але істотних результатів це поки що не дає. Найбільш дієвий спосіб – це звичайне скошування рослини до дозрівання насіння.

У борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. Завезений в 40-х роках минулого століття до європейських країн як кормова культура, борщівник швидко поширився на берегах річок, узліссях, обабіч доріг та на угіддях. Він агресивно витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід, монополізує територію. Цей вид загрожує як рослинним угрупованням та популяції на рівні екосистеми, так і людині.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. За життєвою стратегією – це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном. Добре відомо, що пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії в повітря виділяється багато пилку, який викликає у людей задуху, ускладнення дихання, кашель, нежить, сльозотечу, головний біль, висипання на шкірі та інші симптоми алергії, які часто є дуже важкими.
На території національного парку ця проблема особливо гостра, адже безпека відвідувачів, туристів, рекреантів, дослідників та працівників нашого парку повинна бути максимальною.

Існує навіть державна програма зі знищення, контролю та протидії подальшому розповсюдженню високоінвазійних рослин, таких, як борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) та амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.). Що ми робимо, аби позбутись цих проблем в наших горах:

• наші науковці вивчають цю проблему і розробляють спеціальні рекомендації;
• проводимо заняття з майстрами з охорони природно-заповідного фонду;
• розповсюджуємо інформаційні листки з рекомендаціями серед місцевого населення, голів ОТГ, старост;
• розробляємо картки фіксації (GPS координати, урочище, квартал, виділ) місць зростання вищеназваних видів на території парку.

Повені

В Україні одне з перших місць серед відомих нам стихійних лих посідають повені. Не є винятком і територія Національного природного парку "Вижницький", річки якого належать до басейнів Черемошу та Сірету.

Повені на гірських річках, на відміну від рівнинних, є особливо небезпечними, оскільки вони не заливають території, а інтенсивно руйнують берегову лінію, завдаючи шкоди інженерним гідротехнічним спорудам та господарським об’єктам. Наслідком цього є зруйновані мости, річкові переходи, дамби та інші об’єкти, які розташовані близько до річок.

Однією з основних причин виникнення повеней є нерівномірний розподіл опадів протягом року, місяця і доби. Також важливу роль у формуванні повеней відіграють локальні зливові опади в басейнах невеликих річок і струмків.

У липні 2003 року внаслідок локальних зливових дощів на струмку Сухий, що протікає територією парку, виникла повінь, під час якої були зруйновані дерев’яні та магістральні залізобетонні мости міжнародного значення.

У 2008 році спостерігалися значні підвищення рівня води на всіх без винятку водотоках парку, а також річках Західного регіону України. Це було пов’язано зі зливовими затяжними дощами протягом кількох діб, що призвело до масштабної шкоди як на локальному, так і державному рівнях.

У 2011 році зливові опади у басейні річки Стебник завдали шкоди господарським будівлям парку, були зруйновані мости та річкові переходи, понівечені берегова лінія і під’їзні дороги.

2020 рік теж став роком однієї з найбільш масштабних повеней. Внаслідок випадання інтенсивних зливових та грозових дощів протягом 29 днів (320,7 мм) рівень всіх річок парку (Стебник, Сухий, Серет, Виженка) значно підвищився. Формування повені на річках почалося тоді, коли опади перевищували 20 мм на добу. Стихія спричинила чимало шкоди – це розмиття дорожнього полотна та прибережних смуг, руйнування мостових переходів, а також завдала шкоди природним та господарським об’єктам парку.

Загалом катастрофічні повені на Буковині і в нашій місцевості впродовж останнього століття завдали величезних збитків народному господарству країни. І навіть сучасні технології і наукові досягнення в цій галузі, на жаль, не можуть зменшити цей негативний вплив, тому що гірські річки характеризуються великими швидкостями течії і значною витратою води під час повеней.