Ведмідь бурий нещодавно був зареєстрований за допомогою фотопасток на території Парку. І це важлива подія, адже вона свідчить про те, що на території парку створені чудові умови для функціонування природних екосистем та їх сталого розвитку, завдяки службі державної охорони ПЗФ.
Що нам відомо про цього цікавого хижака? Ну по-перше, це вид Червоної книги України і найбільший хижак. Ну а по-друге – просто цікава тварина. Ми звикли думати, що він харчується, як і будь-який хижак оленями та козами, але це не так. Найбільше ведмідь полюбляє рибу та комах, і, взагалі, віддає перевагу рослинній їжі і харчується в залежності від сезону року: ранньою весною, коли рослинної їжі майже нема, він може вполювати сарну (косулю) або оленя, але більш полюбляє м'ясо трошки несвіже, с «душком». Коли з’являється перша весняна зелень, він сам стає мов та косуля і залюбки пасеться на пасовищах, ласуючи молодою зеленою травою. Потім переходить до харчування переважно рибою та комахами (особливо полюбляє мурах та мурашники), а наприкінці літа, коли починається сезон ягід та горіхів, тут він вже забуває про будь-яку дієту і відривається по повній – адже найбільші жирові запаси на зиму ведмідь наїдає саме на ягодах (дівчата, нам варто задуматись, коли хтось пропонує нам рослинну дієту і прогулянки на свіжому повітрі як спосіб скинути вагу і згадати ведмедика).
Самка приносить потомство раз на 2-4 роки, період парування у ведмедів триває з травня по липень, але плід не розвивається до листопада, знаходячись в латентній стадії. Народжує самка в січні, в барлозі 2-4 дитинчат, дуже маленьких та недорозвинених, сліпих та глухих, розмір яких лише 25 см. Але уже навесні вони виходять з барлогу розміром приблизно з собаку з добре розвиненими молочними зубами і вже можуть їсти іншу їжу, окрім материнського молока. Разом з мамою-ведмедицею також живуть дитинчата від минулих вагітностей, адже молоді ведмеді полишають родину на 3-4 році життя.
Що треба знати, щоб уникнути зустрічі з ведмедем.
По-перше – забутьте про рекомендацію ходити по лісу тихо. Ведіть себе якомога голосніше. Якщо ви йдете по лісу сам, майте при собі якийсь предмет, який видає голосні звуки (хоча б увімкніть музику на смартфоні) або просто час від часу щось говоріть голосно. Ведмідь вас почує, і сам уникне зустрічі з вами.
Краще за все ходити групою, адже ведмідь майже ніколи не нападає на групу людей.
Якщо ви все ж таки зустрілися з ведмедем:
Спокійно відходьте назад, не повертаючись до звіра спиною. В жодному разі не тікайте. У ведмедя 100% спрацює інстинкт і він за вами поженеться і атакує, а бігає ведмідь значно швидше людини.
Не дивіться ведмедю в очі, в тваринному світі це прояв агресії і натяку на домінування, це може спричинити напад ведмедя.
Якщо відхід назад не спрацьовує і ведмідь рухається в вашу сторону, краще лягти на землю звернувшись калачиком – в природному світі це поза підпорядкування. Таким чином ви даєте зрозуміти ведмедю, що ви не зазіхаєте на його територію і визнаєте його головним. Не рухайтесь, навіть якщо ведмідь буде вас торкатися. В такій позі варто чекати, поки ведмідь піде.
Коли ведмідь веде себе агресивно, і ви маєте відбиватися, пам’ятайте, що найбільш болюче місце у ведмедя це ніс.
Щоб надійно убезпечити себе при зустрічі з ведмедем, придбайте собі перцевий балончик (він, до речі, може допомогти і при зустрічі з агресивним собакою або вовками). Балончик має бути саме перцевим, а не газовим.
І головне пам’ятайте – коли ви заходите в ліс, ви заходите в царство природи, де ви гостях, майте повагу до всіх створінь лісу. Дики тварини нам не вороги, не турбуйте їх спокій, і вони не потурбують ваш, а натомість подарують гармонію і відчуття єднання з природою.