Гадаєте, що писанкарство – це складне вишукане мистецтво, яким займаються лише народні майстри? Це не зовсім так.
Писати писанки - це цікаво та захопливо.
В національному природному парку "Вижницький" майстриня Марина Думітро провела майстер-клас, де дітки тимчасово переселених сімей, що перебувають на теренах Парку взяли до рук писачки і спробували створити свої неповторні писанки.
Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.
Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. Займалися цим переважно жінки.
Історія її сягає глибини віків. Та лише українці зуміли найбільш виразно донести свої уявлення про життя за допомогою символів та знаків, якими її розписують.
Писанка з сонячними мотивами охороняла від нещасть, вроків, недугів.
Ще один важливий символ – безкінечник, знак життя. Зображують його у вигляді хвильки, вужика, кривульки. Пасічники таку писанку клали під вулик, аби добре роїлися бджоли.
Досить популярні в писанкарстві рослинні узори. Лист дуба символізує силу, авторитет, владу. Дівочу красу зображали у вигляді вишневого листка. А гілка смереки символізує юність Квіти – обличчя дітей. Писанку з квітковими узорами дарували молодим жінкам, які не мали дітей, щоб у дім прийшла радість материнства.
Не менш популярними були візерунки з тваринами. Наприклад, олені символізують заможність. Кінь – витривалість. Павук – терплячість і наполегливість. Бджола – душевну чистоту. Птахи – пробудження життя.
Символіка писанок пов’язана ще й із кольором.
Наприклад, червоний – любов та радість, зелений – відродження життя, пробудження природи, жовтий – життя і тепло, синій – небо, вода, повітря, чорний та коричневий – земля, а от білий – чистота та непорочність.
Найкраща писанка та, в якій поєднано 5 кольорів. Вона символізує родинне щастя.