Найбільшою архітектурно-історичною цікавинкою села Виженка є вкрита ґонтовим дахом кам’яна капличка, що розташована біля Миколаївської церкви. Ймовірно, що вона була побудована на початку ХIХ ст. на згадку про відміну кріпосного права в Австрійській імперії. На фасаді споруди є напис старовинною руською мовою про важке життя під панщиною. Напис, виконаний невідомим автором, дуже важко розпізнати сучаснику. Він є закликом крізь віки поневоленого феодалами українського селянства і розповідає про важку долю кріпаків напередодні скасування панщини: «Браття милі! в р. 1820 толоки, ліси і всі добра були людські ..р. 1822 інженери записали ляхам, а люди о том ни розуміли ляхам мусили кожен робити 3 дні на тиждень панщини, як не прийшов на панщину то давали 50 до 70 буків що кров ішла 1848 р. 15 мая знесена панщина. 1866 р був голод і холера».
Напис розповідає про реальні події, які відбувалися на цій землі. На початку ХIХ ст., в часи кріпацтва, селяни страждали від безземелля, тяжких податків та лихварів. У 1864-1866 р. від стихійного лиха, епідемії холери та тифу загинуло понад 20 тис. людей. Тисячі голодних вирушили в пошуках хліба та порятунку в Україну та Бессарабію. Тільки за другу половину 1866 року через Новоселицьку митницю на територію України, що входила тоді до Російської імперії, пройшло близько 2400 осіб. Кордон перетинали таємно, про що свідчать повідомлення поліції. Австрійська адміністрація залучала місцеве населення до служби на кордоні, але охоронці тікали разом з біженцями. Більшість буковинців не повернулася назад і осіла в степовій частині України. Саме про це невідомий автор викарбував на камені короткий літопис.
Капличка — чудова ілюстрація до старої легенди про скасування панщини, яке на теренах Австро-Угорщини відбулося 16 травня 1848 р. Начебто вижницькі пани, користуючись з віддаленості краю від столиці і необізнаністю селян, примушували їх відробляти панщину й після її скасування. Цісар Австро-Угорщини дізнався про це і відправив свого сина перевірити ситуацію. Цісаревич, переодягнений кріпаком, запізнився двічі на відробітки, за що отримав 24 удари буками. Так цісар дізнався, що в Карпатських горах все ще панує рабство. Поряд на мурованій огорожі написи спонукають зупинитися і задуматися про сенс життя.
Можемо зустріти на маршрутах "Кам’яне кільце парку", "До джерела Лужки", "До печери Довбуша".
